Історія школи

Наприкінці ХІХ століття Катеринівка стає волосним селом Павлоградського повіту Катеринославської губернії. До складу волості входило 22 населені пункти (села і хутори), саме в цей час починає працювати церковно – приходська (пізніше – церковно - приходське училище) та земська школи, у якій навчались діти села.

Згадують жителі села:

У Катеринівці була школа, до якої ходила і моя бабуся. Школа існувала здавна. Народилася бабуся приблизно в 1888 році, а до школи пішла у 9 років, тобто, десь у 1897-му. У цей час школа у селі вже існувала.

(В. О.Журавель)

Cвідоцтво 1902 рік Козлової К.Я.

В Катеринівській школі учився і мій батько, Гонтаренко Андрій Сидорович, приблизно 1901 р.н. Вчилися тоді у школі чотири роки, дітей вчили читати, писати, рахувати, вчили вони і «Закон Божий». Батько згадував, що батюшка, який навчав їх, дуже бив дітей за непослух.

У школі разом з хлопцями навчалися всього дві дівчинки, як тоді говорили, «з багатих», бо у них навіть були калоші, тоді як інші діти ходили босі чи хто в чому. Після революції на місці школи влаштували спортивний майданчик, він був обсаджений декоративними деревами, там мій дядько - батьків менший брат, - грав з хлопцями у футбол.

(А.А.Семененко)

До революції 1917 року на Україні не було жодної школи з українською мовою навчання. У Катеринівці була початкова школа, де вивчали арифметику, російську мову, географію, літературу і «Закон Божий».

У жовтні 1918 року були організовані Єдині трудові школи, одну з них відкрили у Катеринівці. Вчителювала у ній із 1918 по 1931 рік Ірина Антонівна Мирошниченко. Вона згадувала:

«1918 рік. Ми ходимо до селу, шукаємо будівлю, схожу на школу. Підходимо до старенької будівлі. На ганку нас зустрічає вчитель. Це й була чотирикласна земська школа. Приміщення не обладнане, парт не має, самі лавки. Почали навчання. Чотири вчителі працювали у дві зміни, працювали, як уміли. Зарплати не було, кожен учень раз у місяць приносив учителям фунт борошна, одну цибулину, одну капустину, півсклянки соняшникової олії та десять картоплин. Фото учебник

1923 рік. Голова райвиконкому запропонував селянам заключити договір з учителями і взяти їх на повне забезпечення. На той час у школі було вже два вчителя, але на сході селяни вирішили, що і це багато, залишили мене одну. Уявіть собі: дві зміни, у першу навчаються сорок учнів / 1 та 3 класи /, і в другу - теж сорок / 2 та 4 класи /.

Про нас турбувався сільський староста Сльота Панас Данилович, так звали нашого благодійника. Я запам'ятала його на все життя. Його дочка була у школі прибиральницею, вона ж і сторожувала. Добре пам’ятаю пору: лікбезів. Приходили з комсомольцями, в основному, жінки (по 10 – 15), і навчалися.»

У 1920 році програма початкової школи включала в себе читання, арифметику, українську та російську мови, з 2-го класу вводилося природознавство і суспільствознавство. У всіх класах повинні були викладатися фізкультура, співи і малювання.

У 1922 році колишні будинки пана Небетова (Небитова) переобладнують під школу та сільський клуб, де починають працювати хата-читальня, курси ліквідації неписьменності, різні гуртки. На місці, де до революції була школа, обладнали дитячий майданчик. 

З 1923 року ввели семирічну освіту, але діти ще йшли до школи з 8-9 річного віку.

З 1925 року учбовий матеріал почав розподілятися не за предметами, а за темами. Було введено комплексна побудова навчальних програм. Проте постанови ЦК ВКП(б) від 5.09.1931 та 25.08.1932 засудили застосування цих методів і у 1932 році звичні навчальні програми були відновлені. У нових навчальних програмах 3/4 навчального часу виділялося на вивчення російської мови і математики, а у 3 та 4 класах вводилися історія, географія та природознавство.

Травень 1941 року Випускники Катеринівської семирічної школи 2 ряд вчителі

Катерина Михайлівна, Юхим Іванович, Наталія Федорівна, директор Василь Васильович Запара, Олександра Гнатівна Гузієнко, біолог Єфросинія Василівна, математик Костянтин Самойлович, мовник Павло Іванович.

У 1944 році дітей почали відправляти до школи з 7 років.

Випускний 7 клас 1943 рік 1 ряд в центрі П.Ф.Левченко        Свідоцтво 1947 рік Соломко Л.Г.

перший праворуч А.А.Гонтаренко

Колектив школи 1955 рік                                       2 ряд                                                                                               

1 ряд                                                                         Черняк Галина Іванівна – початкові класи                                                                                          

Марченко Галина Устимівна                                Матіс Надія Терентіївна - початкові класи                                                                                          

Кравченко Розалія Омелянівна математика      Сиухін Михайло Іванович – завуч школи, вчитель російської мови

                                                                                 та літератури

                                                                                 Головка Віра Герасимівна - російська мова, праця

                                                                                Гузієнко Олександра Гнатівна – українська мова, початкові класи

3 ряд

Кітченко Станіслав Іванович - фізична культура

Зайцева Лідія Михайлівна – біологія

Ставицька Антоніна Антонівна – початкові класи

Помазаненко Панас Омелянович – директор, історія

Макалюк Євдокія Іванівна – біологія

Катеринівська семирічна школа 1953/1954 навчальний рік.

Учні 3 класу та О.М.Кожевніков - директор школи та Макалюк Є.І. класний керівник та Сиухін М.І. – завуч школи

У 1959 році усі семирічні школи стали восьмирічними. Шкільні програми стали більш схожі на сучасні - додалися два уроки праці та інші предмети.

Саме в цей рік у Катеринівці, за ініціативою голови ордена Леніна колгоспу ім. Орджонікідзе двічі Героя Соціалістичної праці Г.С. Могильченка, була збудована школа - десятирічка.    

У сільських школярів відпала необхідність одержувати середню освіту у школах Лозової.

Г.С.Могильченко з юнатами біля школи                   Шкільний хор, керівник і акомпаніатор І.Д.Пилипенко

Червень 1963 делегація молоді СРВ та НДР 

У 1968 році побудовали інтернат на 320 місць та їдальня, а вже в 1969 р. в експлуатацію був введений новий корпус школи на 400 місць, відкрита школа – комплекс.

                                                                Шкільне містечко

У 1975 р. школа стала базою для проходження практики студентами ХДПІ ім.Г.С.Сковороди.

                                        Колектив школи в 70-80 роки

У 1999 р. відкрита постійно діюча виставка харківського художника Віктора Дегтярьова.

XXI століття Катеринівка зустріла відзначенням сторіччя з дня народження свого славетного земляка, двічі Героя Соціалістичної Праці Г.С. Могильченка. У цей день, 30 грудня 2000 року, відбулося відкриття історико- краєзнавчого музею у Катеринівській школі.

Згідно Указу Президента України „Про комп'ютеризацію сільської школи” в 2001 р. в школі облаштований сучасний комп'ютерний клас.