П`ятниця, 22.11.2019, 03:57
Сайт Комунального закладу "Катеринівський ліцей"
Лозівської міської ради Харківської області

Ви увійшли як Гість | Група "Гості"Вітаю Вас Гість | RSS


Меню сайту
Пошук
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Історія школи

Наприкінці ХІХ століття Катеринівка стає волосним селом Павлоградського повіту Катеринославської губернії. До складу волості входило 22 населені пункти (села і хутори), саме в цей час починає працювати церковно – приходська (пізніше – церковно - приходське училище) та земська школи, у якій навчались діти села.

Згадують жителі села:

У Катеринівці була школа, до якої ходила і моя бабуся. Школа існувала здавна. Народилася бабуся приблизно в 1888 році, а до школи пішла у 9 років, тобто, десь у 1897-му. У цей час школа у селі вже існувала.

(В. О.Журавель)

Cвідоцтво 1902 рік Козлової К.Я.

В Катеринівській школі учився і мій батько, Гонтаренко Андрій Сидорович, приблизно 1901 р.н. Вчилися тоді у школі чотири роки, дітей вчили читати, писати, рахувати, вчили вони і «Закон Божий». Батько згадував, що батюшка, який навчав їх, дуже бив дітей за непослух.

У школі разом з хлопцями навчалися всього дві дівчинки, як тоді говорили, «з багатих», бо у них навіть були калоші, тоді як інші діти ходили босі чи хто в чому. Після революції на місці школи влаштували спортивний майданчик, він був обсаджений декоративними деревами, там мій дядько - батьків менший брат, - грав з хлопцями у футбол.

(А.А.Семененко)

До революції 1917 року на Україні не було жодної школи з українською мовою навчання. У Катеринівці була початкова школа, де вивчали арифметику, російську мову, географію, літературу і «Закон Божий».

У жовтні 1918 року були організовані Єдині трудові школи, одну з них відкрили у Катеринівці. Вчителювала у ній із 1918 по 1931 рік Ірина Антонівна Мирошниченко. Вона згадувала:

«1918 рік. Ми ходимо до селу, шукаємо будівлю, схожу на школу. Підходимо до старенької будівлі. На ганку нас зустрічає вчитель. Це й була чотирикласна земська школа. Приміщення не обладнане, парт не має, самі лавки. Почали навчання. Чотири вчителі працювали у дві зміни, працювали, як уміли. Зарплати не було, кожен учень раз у місяць приносив учителям фунт борошна, одну цибулину, одну капустину, півсклянки соняшникової олії та десять картоплин. Фото учебник

1923 рік. Голова райвиконкому запропонував селянам заключити договір з учителями і взяти їх на повне забезпечення. На той час у школі було вже два вчителя, але на сході селяни вирішили, що і це багато, залишили мене одну. Уявіть собі: дві зміни, у першу навчаються сорок учнів / 1 та 3 класи /, і в другу - теж сорок / 2 та 4 класи /.

Про нас турбувався сільський староста Сльота Панас Данилович, так звали нашого благодійника. Я запам'ятала його на все життя. Його дочка була у школі прибиральницею, вона ж і сторожувала. Добре пам’ятаю пору: лікбезів. Приходили з комсомольцями, в основному, жінки (по 10 – 15), і навчалися.»

У 1920 році програма початкової школи включала в себе читання, арифметику, українську та російську мови, з 2-го класу вводилося природознавство і суспільствознавство. У всіх класах повинні були викладатися фізкультура, співи і малювання.

У 1922 році колишні будинки пана Небетова (Небитова) переобладнують під школу та сільський клуб, де починають працювати хата-читальня, курси ліквідації неписьменності, різні гуртки. На місці, де до революції була школа, обладнали дитячий майданчик. 

З 1923 року ввели семирічну освіту, але діти ще йшли до школи з 8-9 річного віку.

З 1925 року учбовий матеріал почав розподілятися не за предметами, а за темами. Було введено комплексна побудова навчальних програм. Проте постанови ЦК ВКП(б) від 5.09.1931 та 25.08.1932 засудили застосування цих методів і у 1932 році звичні навчальні програми були відновлені. У нових навчальних програмах 3/4 навчального часу виділялося на вивчення російської мови і математики, а у 3 та 4 класах вводилися історія, географія та природознавство.

Травень 1941 року Випускники Катеринівської семирічної школи 2 ряд вчителі

Катерина Михайлівна, Юхим Іванович, Наталія Федорівна, директор Василь Васильович Запара, Олександра Гнатівна Гузієнко, біолог Єфросинія Василівна, математик Костянтин Самойлович, мовник Павло Іванович.

У 1944 році дітей почали відправляти до школи з 7 років.

    

Випускний 7 клас 1943 рік 1 ряд в центрі П.Ф.Левченко        Свідоцтво 1947 рік Соломко Л.Г.

перший праворуч А.А.Гонтаренко

                

Колектив школи 1955 рік                                       2 ряд                                                                                               

1 ряд                                                                         Черняк Галина Іванівна – початкові класи                                                                                          

Марченко Галина Устимівна                                Матіс Надія Терентіївна - початкові класи                                                                                          

Кравченко Розалія Омелянівна математика      Сиухін Михайло Іванович – завуч школи, вчитель російської мови

                                                                                 та літератури

                                                                                 Головка Віра Герасимівна - російська мова, праця

                                                                                Гузієнко Олександра Гнатівна – українська мова, початкові класи

3 ряд

Кітченко Станіслав Іванович - фізична культура

Зайцева Лідія Михайлівна – біологія

Ставицька Антоніна Антонівна – початкові класи

Помазаненко Панас Омелянович – директор, історія

Макалюк Євдокія Іванівна – біологія

Катеринівська семирічна школа 1953/1954 навчальний рік.

Учні 3 класу та О.М.Кожевніков - директор школи та Макалюк Є.І. класний керівник та Сиухін М.І. – завуч школи

 

У 1959 році усі семирічні школи стали восьмирічними. Шкільні програми стали більш схожі на сучасні - додалися два уроки праці та інші предмети.

Саме в цей рік у Катеринівці, за ініціативою голови ордена Леніна колгоспу ім. Орджонікідзе двічі Героя Соціалістичної праці Г.С. Могильченка, була збудована школа - десятирічка.    

У сільських школярів відпала необхідність одержувати середню освіту у школах Лозової.

       

Г.С.Могильченко з юнатами біля школи                   Шкільний хор, керівник і акомпаніатор І.Д.Пилипенко

Червень 1963 делегація молоді СРВ та НДР 

У 1968 році побудовали інтернат на 320 місць та їдальня, а вже в 1969 р. в експлуатацію був введений новий корпус школи на 400 місць, відкрита школа – комплекс.

    

                                                                Шкільне містечко

У 1975 р. школа стала базою для проходження практики студентами ХДПІ ім.Г.С.Сковороди.

    

                                        Колектив школи в 70-80 роки

У 1999 р. відкрита постійно діюча виставка харківського художника Віктора Дегтярьова.

XXI століття Катеринівка зустріла відзначенням сторіччя з дня народження свого славетного земляка, двічі Героя Соціалістичної Праці Г.С. Могильченка. У цей день, 30 грудня 2000 року, відбулося відкриття історико- краєзнавчого музею у Катеринівській школі.

Згідно Указу Президента України „Про комп'ютеризацію сільської школи” в 2001 р. в школі облаштований сучасний комп'ютерний клас.


Погода
Форма входу
Календар
«  Листопад 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930
Архів записів
Корисні посилання
Міністерство освіти і науки України

Департамент науки і освіти Харківської обласної державної адміністрації

Управління освіти,молоді та спорту міста Лозова

Комунальний вищий навчальний заклад «ХАРКІВСЬКА АКАДЕМІЯ НЕПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ»

Харківський регіональний центр оцінювання якості освіти

Харківська обласна державна адміністрація

Харківська обласна рада

Лозівська міська рада
Copyright MyCorp © 2019
Безкоштовний хостинг uCoz